Рекомендую прочитати оригінальні твори цих авторів.
В місячну ніч… (Я і Квітка10) АВТОР: Тарас Слобода
В місячну ніч із серпанку туману
Піснею лине безмежна любов,
Чути в ній лише: "Коханий...","Кохана...",
Пристрасть, цілунки, цілунки ізнов....
Летіла до тебе АВТОР: malinka
Летіла я світлом яскравим,
Спішила я птахою в небо,
Я мчала з-за небокраю,
Щоб встигнути, любий, до тебе.
Я верхи на вітрі злетіла,
Прискорила думку я вільну...
Та все ж, як би я не хотіла,
До тебе час лине повільно...
Что представляют себе поэты когда пишут стих АВТОР: Pasha Broskii
Когда пишешь стих,
Огнем сердечным -
Слова на бумаге
О чувстве вечном.
Об одном лишь только
Поэт мечтает,
Что любимая эти
Слова прочитает.
У нас люди отсталые АВТОР: Pasha Broskii
Наши люди забитые,
Наши песни избитые,
Наши нравы запущенны
И стыда у нас нет.
Наши мысли прокурены,
Голова ж, после дури как,
И в счастливое будущее
Не дадут нам билет.
Вітер тихо постукав в вікно АВТОР: квітка10
То не гілка скрипить у дворі,
То не вітер співа про разлуку,
То лише твоє щастя згори
Простягає, як промені, руки.
Грандиозное пришествие осени АВТОР: Pasha Broskii
Сегодня думать просто лень
Одни мы: осень, дождь и я.
Я ненавижу эту хрень!
Хотя... Привет, хорошая!
Метелик АВТОР: квітка10
Для тебе я рядки сплітаю, милий,
Із вітру, сонця, квітів і дощу.
Хоч я лише метелик легкокрилий,
До тебе, як до світла, я лечу.
Нареченій АВТОР: Ксенія*я
Ти будеш для нього дружиною,
Дітей йому понароджуєшь,
Та бути лиш другою зможешь,
А я завжди буду єдиною.
Пробачте за все! АВТОР: Тарас Слобода
Талант в людини є або нема,
Ти свій талант здійняв до Евересту,
Свій дар - кохання, людяність і чесність
Ти вмієш виливати у слова.
Я по іншому не вмію АВТОР: Йожеф Фламберг
Присядь на мить, зі мною поруч, любий,
І мою руку ти зігрій в долонях,
Хай промовчать в цілунку наші губи,
Кохання ж вибивае такт у скронях.
ГАД АВТОР: ЯСЯ
Доводиш ти мене до божевілля
Цілунками і пристрастю, і шалом.
Протистояти я тобі безсильна...
Та все одно тебе безмежно мало.
Згоріти в очах твоїх… АВТОР: jaryj
В моїх очах є прихисток для літа,
В них полум"яніє смарагдовий вогонь.
І навіть осінь зможу я зігріти,
Лише торкнувшись до її долонь.
Осінь цього року… АВТОР: Тарас Слобода
Осінь цього року грається у літо,
Бавиться промінням,наче немовля,
Закружляла листям в вальсі з юним вітром,
Холоди згубила десь в чужих краях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222823
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2010
автор: Ана Пест