Збираю нині я любовне зілля,
Щоб приворожити вічний страх...
Горить багрянцем осені довкілля
І біль в грудях ніби зачах...
А літом, літом,.. що було...
Буяло серце на світанку.
І в голові, як дзвін гуло,..
Коли ти йшов від мене зранку.
А я чекала вечером вогню...
І губ твоїх солоних та гарячих.
Пам'ятаю - біля вікна стою
І сум тече з очей моїх незрячих.
Тебе нема, ніби й не було.
Вже й осінь листя золотить...
Я знала, знала... серце чуло,
Що це хвилина,.. тільки мить.
А потім сум, довге чекання,
Пусті ці погляди з вікна...
І так із вечора до рання -
Я п'ю цей сум лише сама...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222749
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.11.2010
автор: Д З В О Н А Р