Кіт забрався на горіх,
І тихесенько заліг:
Чув, казали вранці миші:
- Щоб таке зробить скоріше,
Щоб того пухнастого,
Сташного, смугастого
Вигнати із дому
Назавжди і все по тому!
І вони для свого зиску
Вареників повну миску
До цуцика підносили
- Мовляв, ради дуже просимо.
І від відповіді тої
Заспівали отакої:
В вечері, а може вранці,
Кота засмажити на смальці,
Щоб не смів їм заважати,
Де хотять хазяйнувати.
Враженятам є потіха -
Кожну ніч тікає кіт
Як найдалі від воріт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222637
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.11.2010
автор: sibita