Це просто гра

Якщо  твій  поцілунок  –  яд  ,
Нехай  мене  він  склонить  на  коліна.
І  дотик  твій  –  такий  один,
Чомусь  тремтить  від  нього  тіло.
І  серце  рве  несамовито  груди.

Несказані  слова,  нестримані  бажання.
Тепер  вона  твоя,усі  твої  бажання.
Солодкий  слід  твого  кохання,
Прості  слова,  тремтять  її  вуста.
Чаруєш  ти,  твоя  краса.

Бажання  всі,  для  нас  лиш  гра.
Бажання  всі  твої,  навіщо  тут  межа.
Для  нас  лиш  гра  –  де  правила  прості,
Де  переможених  немає.
Всі  наші  почуття  таки  згорають.

Нестримана  любов,  
Навіщо  тут  страждання.
Яскравий  слід  від  вуст  твоїх,
Солодкий  слід  твого  кохання.

Вже  пройдено  усе,
Загадані  усі  твої  бажання.
Мої  думки  –  нестримане  кохання.
Таємний  погляд  з  сторони,
Це  мовчазне  чекання.

Незвіданий  цей  світ,
Доповнює  твоє  кохання.
Не  пройдений  весь  шлях,
Таїть  в  тобі  бажання.
Несказані  слова  –  пусті  зітхання.

Ці  мовчазні  зізнання,
Цей  перший  крок  ,
Не  дасть  тобі  пізнання.
Таємне  все  життя  моє.
Цікавить  всіх  моє  зізнання.

Цікавить  все,  усі  бажання.
Усі  сліди,  твого  кохання.
Всі  помилки,  пусті  страждання.
Усе  життя,  усі  його  спіткання.

Боїшся  ти  мого  кохання,
Боїшся  слів,  боїшся  ти  страждання.
Цей  погляд  з  сторони,
Навіщо  тут  усі  зізнання.

Відкинь  усе,  забудь  свій  страх,
Зроби  лиш  крок,
Що  я  тебе  таки  помітив.
Відчуй  цей  смак,
Який  несе  бажання  жити…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222313
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Taras-Жужик