Осіння злива наболілих сліз,
По-літньому гарячих і відвертих…
У тебе часу зовсім не в обріз!!!
Не поспішай іти… ще встигнеш вмерти…
Зліпи з дурних думок безглуздий вірш,
А хочеш – покричи на голі стіни.
А ні – поклич того, хто зможе втішить.
Руйнація – це зовсім не руїни.
Болить по-справжньому. Можливо, навіть вперше.
Можливо, вперш по-справжньому живеш.
Тобі ж сьогодні снився кінний вершник???
От бачиш… Навіть це буває вперш!
Пакуй свій (хоч болючий) цінний досвід
По всіх шухлядах знизу догори.
Досвід не кішка – їсти не попросить.
Життя дає – бери і не гніви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222222
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2010
автор: Julia July