Вокзал

Анемія  артерій  вулиць.
Майже  шоковий  в  мене  стан.
Жовте  листя  розлуки  губить
На  бруківку  сумний  каштан.
Ці  машини  –  такі  ж  самотні  –
Без  мети,  без  надії,  слів.
А  дорогами  бродить  осінь
В  круговерті  ночей  і  днів.
Залишаю  Високий  замок:
Там  лишився  мій  тихий  рай  -
І  несе  нас  на  полустанок
Неохочий  старий  трамвай.
А  на  скроні  лягає  втома.
Ще  година…  
Прощання.  
Зал.
Я  наранок  вже  буду  вдома,
Залишається  лиш  вокзал.
Залишається  юне  серце
І  жагуча,  палка  любов.
…Потяг  тихо  у  ніч  несеться
І    у    жилах  пульсує  кров.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222216
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2010
автор: viter07