Сонце ллється на землю, немов дощем
Чи водоспадом, на останні дні листопада,
Дивиться в очі, лине до душі та на серці щем
Від того, що гряде зима зі своїми холодами.
Так не хочеться з теплом мені прощатися
І з зимою блідолицею зустрічатися...
Я радію цьому, сьогоднішньому ясному дню,
І красу, золотокосої осені по краплі п'ю.
Щоб потім, у морозні дні, серед лютої зими,
Зігрітися спогадами про сонячні зайчики ці,
Що стрибали на обличчя і цілували щоки мої,
Пестили волосся, таке, як і осінь в останні дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222139
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2010
автор: Макієвська Наталія Є.