ОСІНЬ
Горобчик стрибав – „Чік-чірік” –
Вже осінь я схопив за бік:
Жовтеньким хробачком вона
Вповзала в сад, в квіток дива!”
ЗАБАЙБАЙКА
Всіх зібрала ніч – хазяйка
Ляльку, зайця, медвежатко...
Їх сестричка Забайбайка
Їм співала.. Чує татко
Муркотіло кошенятко,
Полохливих снів ще зграйка
Промайнула! Спить – малятко...
Спить з ляльками Забайбайка!
* * *
По паркету в ходунцях
Мчить Вікуся наче птах…
Доросла до ходунців –
Сім зустріла місяців!
* * *
Даша вчить англійську мову,
І в абетку кольорову
Віка „мчить”... Не має гадки,
Що в житті щодня загадки!
* * *
На сніжок лягла долонька -
Вперше бачить зиму донька!
Бо біленьке молочко
Сяє, наче – яблучко!
* * *
Всіх ляка, як тигренятко,
Віка – краще з всіх малятко
Бабцю з мамою навчає,
Чує, бачить, помічає!
* * *
У ялинки гостра голка –
Шию іграшку я - вовка...
Білі снігові нитки
Прикрашають всі кутки!
Та чомусь вертка майстриня
Задум свій хова, як скриня...
* * *
НА РІЗДВО..?
Подарунок – смаковик
Миколай дарує – звик!
Ще й рожеві щічки –
Це – зимові звички!
Щастя б ще, та долі,
Та врожай у полі..!
Та любов єдину –
Вільну Україну!
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222072
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 14.11.2010
автор: Віктор Харламов