Летять німі маленькі янголята.
Не вміли вони «мама» говорить!
Не бачили і світ, який їх стратив.
Сумні, й життя їх знищене у мить.
Вони одні, нікому не знайомі –
В журбі, самотні бродять по світах.
Один на всіх у них єдиний спомин -
Відтворений в думках і почуттях:
«Матусю! Благаю. Не йди, зупинися!…
Так страшно! Навіщо... У чому вина?
Прости мене в тому, якщо провинився!..
Так боляче сильно… і мить… вже нема…
О мамо, я ангел… дивись я літаю!
Чому ти не чуєш і не помічаєш.
Я біля тебе, я поряд з тобою.
Куди ти ідеш і що сталось зі мною?»
Летять німі маленькі янголятка.
Сумні, самотні бродять по світах…
14.11.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222064
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 14.11.2010
автор: Андрій Гагін