Дозволь…

Я  за  тебе  в  огонь  й  у  воду,
І  померти  за  тебе  не  жаль,
Та  не  витерплю  прохолоди,
І  в  бездонних  очах  печаль

По  обличчю  читати  не  вмію,
В  твою  душу  не  зазирну,
Та  дозволь  хоч  плекати  надії,
Не  багато,  всього  одну

Хочеш  жити  лише  у  буднях,
Думаєш,  так  тобі  буде  круто?
Я  ж  не  хочу  років  марудних,
Мрій  обідраних  і  роззутих

Я  для  тебе  нічого  не  значу  –
Так,  між  іншим…    Діло  пусте.
Що  занадто  дурний  і  гарячий,
То  картаю  себе  за  те

Самотою  лякають  ночі,
І  як  важко  без  тебе  жить  –
Мов  магніти  чарують  очі,
Та  небесна  душі  блакить

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221833
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2010
автор: Йожеф Фламберг