З вікна в маршрутці небо надто сіре,
А хмари мають вигляд хвиль морських.
Дерева жовті тонуть в житмасиві,
Вже мертві сплять на вулицях міських.
В салоні пахне тухлая рибина,
Що до бомжа прилипла напідпий,
Блатняк заграв й незгарбно, як тварина
Не в такт наспівує під ніс собі водій.
Веселий п*яний бомж усіх вітає,
Всім пропонує сісти поряд з ним,
І вигнаний на вулицю плигає,
Маршрутку б*є й волає голосом дурним.
Пейзажі у вікні чим далі, тим нудніші:
Багатоповерхівки, як коробки з-під вина,
Однакової форми, тільки трохи більші -
часів "перебудови" не торкнулась давнина...
Кінець маршруту, от і я біля вокзалу
Навколо сміття, бидлачі одні,
І циганва юрмиться ближче до базару,
Звичайне явище в цім місті в наші дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221729
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: Фелем Ящірка