В тебе брови такі незабутні,
Хоч кусюча ти часом і зла,
Я без тебе не мрію майбутнє,
Та й Господь його, мабуть, не зна
Одночасно близька і далека,
Ти навіюєш радість і сум,
Я не знаю, як ще не втопився
У потоці бурхливому дум
У тобі увесь Всесвіт присутній,
І у серці – квітуча весна,
Я без тебе не мрію майбутнє,
Та й Господь його, мабуть, не зна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221617
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: Йожеф Фламберг