Найгірше, що вбивають найдорожчих,
Коли ти бачиш, що не в змозі помогти,
Коли при тобі помирає хтось молодший,
Коли кохана гине від руки.
Це страшно бачить бездиханне тіло
Людини, що так пестив і кохав -
Ніколи так в душі ще не боліло...
Колись я пахощі коханої вдихав...
Усе минуло, розірвалося на шмаття,
Лишилась пустка, що постійно поїда...
Так кинутися хочеться в багаття -
Чому мене спіткала ця біда!..
08.11.2010 року Львів
P.S. Твір не є автобіографічним - це рефлексія на один фільм
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2010
автор: jaryj