Не зволікай, бо час, як річка,
Що не втрачає бистрину –
Тебе цілуючи в обличчя,
Додасть і зморшки й сивину.
Своїми хвилями бажає
Змінити напрямок душі,
У сум безмежний виряджає
Твої пісні, твої вірші.
Не зволікай, поквапся, доню,
Будуй сама своє життя,
Воно у тебе на долонях –
Здмухни одразу все сміття.
І стане все невипадковим,
Прийде квітучая весна,
Красу душі, красу любові
Не змиє часу бистрина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221300
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2010
автор: Т.Столяренко-Малярчук