З мертвого дерева,зривається останній лист,
Сухий,пом’ятий і так само мертвий,
Знеможений втрачає свій останній хист,
Насилу з дерева нізащо здертий.
Від дерева лист відірвавшись полетів,
Як гойдалка нестримна в русі,
І тільки коли біль відчув,він зрозумів,
Як справді тяжко жити в муці.
Для боротьби немає більше сил,
Нема,із гілки сам зірвався:
З подертих темно жовтих крил,
Він не летів,він не здіймався.
Для нього зараз дерево - чуже,
Це все була омана,тепер він це збагнув,
Для нього дерево сьогодні вже не те,
І саме через це,безсилий лист заснув…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2010
автор: Komaxa