Ні в чому ти не винна тільки я,
Що закохався як хлопчак малий у тебе,
Але на жаль була ти не моя,
І ми не наче зорі в темнім небі,
Немов і поряд, але знову в тую мить,
Один від одного були ми так не близько,
У тебе сердце про кохання не дзвенить
А моє плаче - як дитя мале в колисці,
Я намагався що до тебе відчував,
Закинути в далеке забуття,
Але на жаль щебільш тебе кохав,
І ще сильнішими ставали почуття,
І ось наважився до тебе підійшов,
Й сказав що лиш тебе одну кохаю,
З тобой одною спокій я знайшов,
Без тебе моє сердце помирає,
Що серед тисячі людей лиш тільки ти,
Одну єдину тільки помічаю,
З тобой душа - не наче соловей,
В саду квітковім ніжно так співає,
І погляд твій ,й солодкі ті вуста,
І посмішка не наче ніжне сонце,
В душі моїй як осінь золота,
Що щастя відчинила ти віконце,
І я затих у очі подивився,
Ти посміхнулась розвернулась і пішла,
Весь світ для мене в мить ту зупинився,
Що в цих словах нас разом не знайшла,
І я нічого вдіяти не можу,
Я все одно тебе одну люблю,
Мені ніхто ніяк не допоможе,
Тебе кохатиму аж доки не помру!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221202
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2010
автор: Robin