Так і знай

Я  виліплю  тебе  із  глини,
Я  випечу  тебе  із  тіста,
І  на  руках  заколисаю,  мов  дитину  –
Хай  пеклу  стане  жарко,
Світу  -  тісно

Із  мрій  солодких  груди,  лоно,
З  юнацьких  снів  озера-очі…
Ранково-світлу,  тепло-сонну  –
Створю  таку,  яку  захочеш

Змішаю  трохи  прохолоди
З  джерельною  водою,
Дівочої  земної  вроди
Із  пристрастю  палкою

Додам  гірчинки  і  незгоди,
Надуті  губки  й  сльози,
Щоб  у  тобі  була  веселка,
Й  кусючі  злі  морози

Створю  такою,  як  захочеш  –
Від  заздрості  позеленіє  Рай...
Най  вічні  стануть  дні,  як  миті  –  ночі…
Але  моєю,  так  і  знай

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2010
автор: Йожеф Фламберг