Наступив новий день. Ранок.
Я біжу їсти сніданок.
За чашкою кави розумію
Що я тобою більше не хворію.
Вчора я зустріла нове кохання,
Яке поки що не приносить страждання.
Хмари ніжності й тепла дарує мені
А колись все це, я хотіла подарувати тобі
Побудувати майбутнє краще за всіх
А тепер розумію, що ти всього лиш псих
Без мрій на майбутнє
Без мене самої
І всього чого ти доб’єшся
Я не гордитимуся більше тобою
Тепер ти для мене залишишся ніким
І це призведе, що виникне дим...
Горітимуть дні, а за ними роки
Які колись понад усе цінували ми
Можливо ти зараз страждаєш
Повернути мене бажаєш
Та одного ніколи ти не зрозумієш
Що це життя. І нічого не вдієш.
Наступить новий день. І це буде ранок.
Я знову побіжу їсти сніданок.
За чашкою кави зрозумію.
Що більш нічого я не вдію.
Я ж тобою більше не хворію.
Лише на нове кохання маю надію.
присвячується ... ( моєму новому життю)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2010
автор: Анна Ірам