Чому всі дні такі однакові,
Вже все так набридло мені
Обличчя набридли постійні, знайомі
Й постійно до болю сумні
Кудись би подітись чи щезнути просто,
Прозорою стать, мов сльоза,
Щоб сонце нам гріло навколишній простір,
А вранці вмивала роса
Щоб дихать могли ми чистим повітрям,
Від бруду вже нудить мене,
Щоб бачить щоранку небо блакитне,
А не на постій затяжне.
Візьмімось за руки, заплющимо очі,
Й думками полинем туди
Де будем по небу гуляти щоночі,
Й лишімося там назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=22114
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2007
автор: lugree