Молодість моя безлика,
Що я бачила і де була?
Заховалася і зникла
Утекла, куди змогла.
А надалі треба жити.
Чим, навіщо і коли?
Їсти, вірити, дружити,
Розрізняти що болить.
Ненавмисно озирнешся –
Голі стіни, голі діти…
Не заснеш і не проснешся,
Щоб не думать, не хотіти.
Вимикати холод траси.
На ніч – треба економить.
Із ялинки всі прикраси,
Втому зняти, як утомить.
Стріли в серце, прямо в ціль.
Щоб питань не виникало,
Щоб лишився млявий біль.
Зовсім трохи, дуже мало.
І розсипати перлини
Простирадлом із ромашок,
Щоб повірили кретини,
Щоб стріляти без промашок
В стадо молодих голів,
Що не знають світу краще.
Боже, ти цього хотів?
Зруйнувати вже пропаще?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220717
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.11.2010
автор: Мари Мари