Ти звір, тиран, недбалий мачо,
Диявол в образі людськім!
Ти так багато в світі значив,
В моему світі, не людськім...
Чуття, що шостим часто зветься,
Недобре віщило в ті дні...
Та в почуттях, як у озерцях,
Тонуть хотілося мені...
Та от тепер, я правду знаю.
Болючу правду і гірку.
В душі образу , шрам я маю...
Тепер я більше не люблю!
Я не люблю, а ненавиджу!
Тебе, брехливого, тебе!
Тебе я зрадником величу!
Та ця ненАвисть промине...
Тебе пробачу я... та знай:
До мене шлях тобі закритий
І в полігамію не грай!
Не варто голови дурити!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220445
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.11.2010
автор: Олеся Глібка