Ранкова посмішка напівсвідома
вустами прикипіла до окрайця неба -
аби не впасти у обійми Фаетона*
веснянку я співатиму для тебе!
Солодким бурштинóвим медом
покрию ніжно гіркоту розлуки,
картатим з китицями пледом
зігрію змерзлі вулицею руки!
На хмарах сонце, як на таці
виблискує велюром у заграві.
Самі, без пишних декорацій
себе зіграймо в блискавці-виставі.
___________
* Фаетон — За переказом, Фаетон, бажаючи довести своє походження від Геліоса, попросив у нього дозволу правити один день сонячною колісницею. Геліос, який перед тим заприсягався виконати прохання Фаетона, мусив згодитися. Фаетон не втримав безсмертних коней, збився з дороги й наблизився до землі, яка внаслідок цього мало не згоріла. Передбачаючи нещастя, Зевс ударом блискавки вбив нерозважливого сміливця, тіло якого впало в річку Ерідан. Сестри Фаетона з туги перетворилися на тополі, а їхні сльози на бурштин.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220414
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2010
автор: Окрилена