Немовби…

Немов  би  повінь,мов  би  буря,
Життя  стрімглав  несе  повз  нас.
Не  зрозумію,не  збагну  я,
Чому  так  вийшло,де  мій  час...

         Кричу,молю  несамовито:
         "Спинись,Зажди,Візьми  з  собою!!!"
         І  знов  болюче  так  убито...
         Моє  серденько,вкрите  кров'ю.
                                         (04.11.2010р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2010
автор: Наталина