Я не люблю, коли закривши око
Вважаєш, що не бачиш все кругом
Коли боїшся зробленого кроку
Хоч біля тебе всі біжать бігом
Коли боїшся з кимось говорити
Щоб не вдавати зайвих почуттів
Я не терплю обмежень слову «Жити»
Бо жити треба, мов за тисячу життів
А ще не розумію страху
Любові віддаватися сповна
Бо без любові ми, немов комахи
А з нею в серце прилетить весна
Не треба відчувати злісну заздрість
І від невдач ховатись у траву
Не треба існувати, скривши радість
Лише любити з криком «Я Живу!»
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219817
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2010
автор: fenom