*Паморозь. На рану - сіль.

Не  дозволяю  думати  собі  про  тебе.
Не  дозволяю,  щоб  наснився  ти  мені.
Думки  заплутаю  і  відпущу  на  небо,
Так  хочеться  сказати  серцю:"  Ні  і  ні".

Так  чОм  на  крилах  мрій  я  знов  до  тебе  лину    
В  минуле  наше,  де  з  тобою  разом  ми.
Твої  слова  :  "Тебе  ніколи  не  покину  ",
Я  не  забула,  як  і  нашої  весни.

Твоїх  очей  усмішку  чарівну  і  ніжну,
Сни  чорно-білі  знов  малюють  цілу  ніч.
Любов  красиву,  легкокрилу  і  безгрішну
Оплакує  старий  і  мудрий,  сивий  сич.

Я  не  впаду  у  прірву  відчаю  й  безсилля,
Мене  спасе  кохання  і  закресле  біль.
Сьогодні  сумніви  я  прогоню  невміло...
Впаде  уранці  паморозь...  На  рану  -  сіль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219309
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2010
автор: Радченко