Відмежовую так і ні
Падолистом цієї осені...
Першим променем на вікні,
і деревами, майже босими...
Відмежовую ніч і день
Зорепадом чуттів і пристрасті...
Ароматом твоїх хризантем,
І цілунками душ у вічності...
Відмежовую ледве нас...
Але меж між нами немає...
Навіть простір, відстань і час
Поступаються небокраєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219273
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2010
автор: К@труся