В такі моменти тішиться душа:
Коли тріпоче листя золотисте,
Коли на небі є голубизна,
Яскраво світить сонце променисте.
І вільної тоді стає душа
І хоче в небо птицею злетіти
До сонечка, до вічного тепла.
Ну як, скажіть, цього ж бо не хотіти?
Он птиці там кружляють стрімголові,
Виспівуючи пісеньку краси.
Я бачачи все це на видноколі,
Описую картину новизни.
Новий ж бо день приніс шматок любові,
Осінній день, чаруюча пора.
О так, я з осінню у змові,
Тож чаруватиме мене вона.
В такий момент я їй пообіцяла
Забути про старе життя.
Вона ж мені взамін подарувала
Красу величну цього дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219124
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2010
автор: Olko