На ранок сніг, на жовтім раптом - біло...
Хоч листя вже помітно поруділо,
та рано холодечі й хуртовинам,
бо що, скажіть, "покрова" кому винна?
І хризантема, бідна, аж зігнулась -
здалось: загасла осінь вже, минулась...
Струсили віти перший сніг: не треба!
і потяглися кронами до неба.
Земля сказала небу тихо: досить!
Розтанув сніг. Знов усміхнулась осінь
"Покрова" - в значенні квіти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218999
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2010
автор: Omega