Давно почався день: друга година,
Листя не встигло догоріти у вогні.
Я трохи вірю: десь жива Людина,
Я точно знаю: не в мені…
Із дерева летить каштан:
наївний…
Крім стовбура ніхто тебе не жде!
Цей пірует із сотень прямих ліній -
Політ фантазій з «нікуди» в «ніде»
Враз істині зирнув в бліде обличчя:
Навіть жаху в пустих очах нема…
Ще в парку не пожовкло листя,
А істина-каштан - холодна і пряма…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=21884
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2007
автор: Massimo