Чаювання інтермецо

Коли  туга  хижо  крекче,
Коли  пахне  сіль,
Коли  серцю  краще  вмерти,
Ніж  терпіти  біль,
Коли  з  сорому  палаєш
Чи  печаль  гуде,
Не  питай,  бо  все  ти  знаєш,  -
Бережи  мене.

Бережи  мене  від  вітру,
Завірюх  і  снів.
Бережи  мене  від  сидру
І  нічних  повій.
Бережи  мене  від  злоби
І  людських  тремтінь.
І  коли  вагаюсь  в  тобі  -
Прошу,  не  покинь.

Знай,  що  тільки  я  чекаю,
Щоб  покликав  ти.
Із  листків  сухого  чаю
Зроблені  мости.
І  як  тільки  дощ  проллється
Із  гарячих  слів,
Забери  у  інтермецо
Теплих  берегів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2010
автор: Хельга Ластівка