В неділеньку святую біля храму
Стоїть від ранку стоголосий гамір.
-Що сталося? - спитав я у небоги.
-Що сталося? Та ж люди ділять Бога!
Образи, лайка, крик. Дійшло до мордобою -
Так люди покриваються ганьбою.
Іде на брата брат, на сина тато.
І сестра сестру проклина завзято.
Ламаються хрести, немов ті списи,
Немов всі запродали душу бісу.
Ба ж ні! Прочани це, що ратують за віру,
А зовсім не ніякі бузувіри.
Доводить кожен: краща віра в нього,
Сусіда ж шпетить в душу, в мать і в Бога!
Дивився я і думав: люди, люди!
Невже ж між нами злагоди не буде?
А із хреста Христа дивилась плоть розп"ята
І сльози проливала Божа Мати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218658
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: Yuriy Chanyz