Бувають же на світі чудеса...
Парчевий день на нитці зависа...
А вітер, що під явором притих,
як зачарований стоїть - ні в сих, ні в тих.
Йому зірвати б стримуваний шал -
та павучка на павутинці жаль.
Йому б шугнути лугом навпрошки –
та листом замело усі стежки.
Йому б здійняти хвилі у ріці –
та хвильки ті цілують промінці.
Йому б дощем жбурнуть несамохіть –
то ж павучок хмаринку: хить та хить...
І все те на очах моїх – не десь!
Ох, скучно б нам жилося без чудес...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218554
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.10.2010
автор: Omega