Поклич мене вві сні,
І я піду з тобою,
Як річка з берегів виходить навесні.
Бери мої думки,
Що скуті під водою.
Тремтіннями душі розбий їх кайдани.
Будуй свої мости,
Оздовлюючи брами,
Як листя крик сердець фарбує восени.
Шукай нових стежок,
Що проведуть місцями
Невтілених ідей з рукописних книжок.
Бери мене в полон,
Знешкодивши всю зброю,
Сховай мене між стін панельних будів́ель.
Поклич мене у сон,
Хитнувши головою,
Посадови в планет кружлячих карусель.
Веди мене у ліс
На хиже полювання,
Спіймаймо на обід дві здобичі на спис.
А потім в кайдани
Заковуй все останнє,
Й квитком в один кінець під воду поверни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218526
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2010
автор: Лорочка