Уже давно за шістдесят,
Як рідну землю визволяли.
Коли тримали автомат,
Коли братів своїх ховали.
Коли все шкереберть ішло:
Снаряди, танки, кулі, люди…
Як плакав змучений Дніпро!
Земля в крові по всіх усюдах…
Як медсестра тягла бійця
І з ним лишилась у воронці.
Поштар не підіймав лиця,
Лишив ту звістку на віконці…
Які ж Ви були на той час:
Стрункі, веселі, мужні, гарні…
Ми пам’ятаємо про Вас
Хто тут, на Лютізькім плацдармі!
Хто Київ брав і Київ взяв!
Хто визволив від злої долі!
Хто в ті далекі дні заклав
Підмурок для життя, для волі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218327
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.10.2010
автор: Віктор Нагорний