утішалки до приходу зими
***
Замело – змонохромнів світ…
Лиш палає кармін горобини,
Вись голУбить і голубИть,
Та із грон пломенисті пташини
Хапкома зірвалися лунко,
Мов повітряні поцілунки…
***
Метіль незграбно загравА
До ялинової орави:
То льодом голочки оправить,
То сніг із віття оббива.
***
Мороз у двері вовком рветься –
Сполохав рух, спустошив шлях.
Слова постУдли – доведеться
Шукать натхнення в словниках…
***
Зима – то сон, то смерть природи…
Навчиться б і собі так спать,
Щоб зранку юністю буять,
Здолати смерть, зберігши вроду…
***
Бурульки полонили всі дахи,
Усі вітри від літа причесали,
З борід і грив діставши реп'яхи,
А дні, мов ковтуни, позастрягали.
І серце, як бурулька, стишить час,
Відвикне плакать, кликать перестане…
Здійметься сонце і тепло віддасть,
Зі стріх закапає… А серце – чи відтане?..
***
Я самотиною колись давно
В пальто куценькому не бігала в кіно…
А зараз вже часи не ті –
Іду з кіна, одна, іду в пальті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218320
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 26.10.2010
автор: Лариса Іллюк