Знову землю завісив туман, -
З ним у злагоді світ і природа,
А зі мною думок караван, -
На душі оселилась негода...
Десь поділася музика сфер
І нависла якась порожнеча, -
В день обману діянь, відтепер,
Не йму віри нікому, до речі.
І доймаю себе, в котрий раз,
Не збагну, - хто шляхи переплутав
Ті, що до перемог вели нас!
Хто підвів почуттів моїх смуток?..
Бог дає нам бажань океан
І ніколи не спинить їх крайність,
Та відколи в очах цей туман,
Диво-сірий, - нікому не в радість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218171
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: grycha