Розпещений, жахливий день.
Конвульсіями наступає осінь
В мої бажання дня зеленого.
Якнадалі ідеальних скель
Відвалюються роси
Моїх омріяних бажань, невпевнених.
Пройшовши далі, понад лихом,
Зламавши декілька надій
І втративши солодкі крихти
Своїх розпусливих до неба мрій,
Ти подивилась статус сонця:
"Самотність. Краще - пустота."
Ця вулиця - лице агоній.
Немов гормони-наркота,
Благає не тримати стогін
Не випита надії порція.
Жахливий день. Затримка смерті.
Немов в затромблених судинах
Повільно помирає листя
Дерев, пожовклих киснем.
У осені зриває дах отрута...
Але бажання в серці жити
Заважає листю вмерти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218115
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: Real_Princess