У мене є країна, у мене є кохання...
Нізащо не покину те небо, зірку ранню.
Тих спогадів те дійство, що тут зі мною стало
Усіх хто є близькими, усіх кого не стало.
Я тут шаную землі, багаті чорноземом,
Тут я єдине ціле, тут я не є окремо.
Обожнюю ці кручі, цей галас, і цю тишу...
І цей безцінний спадок, що мені прадід лишив.
Я тут людей шаную, що в серці добролюби,
Що роблять, що не ниють, не заглядають в зуби...
Мені тут дуже важко, бо я не є байдужим.
Я патріот країни і йтиму, поки здужу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218059
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: Віктор Нагорний