Нестерпне чекання за чашкою кави,
Німий телефон роз`ятрює душу,
Годинник штовхає стрілку ,й уява,
Малює біду, лякаючи тишу.
В "енний" вже раз перебір варіантів,-
Наївна надія, що все буде добре,
Та дощ за вікном віднімає гарантій,
Й від вітру у шибках здригаєшся вкотре.
"Аварія сталась...Інфаркт,не дай Боже,-
Ніч добиває тебе у мовчанні,-
А може директор затримав...А може,
Якесь невідкладне серйозне завдання!"
Опівнічний бій окрилив неспокій,
Так страшно тобі ще в житті не бувало,
Як прийде,то все йому вискажеж в докір,
"Лиш би прийшов."- ти йому все прощала.
Рипнули двері й чути кроки у сінях,
Як ліки загоїли вони болісну рану,
"Прийшов!"-Від напруги зайшлась в голосінні,
"Я з друзями був...Вибач,кохана..."
Била долонями й в сльозах цілувала,
Горнулась у втомі до рідного тіла,
За що? Ну, за що ти його покохала?
Та серце ,закохане, томно занило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217991
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2010
автор: Межа реальності