Нам обирати

Цей  вірш  був  виставлений  раніше,  вибачаюсь  перед  тими  хто  його  вже  читав,  але  на  сьогодні  він  є  більш  актуальним.  Дякую  всім,  за  увагу!


На    вибори    всі    кличуть    зараз:
   «Іди    і    чітко    голосуй»
За    тих    чи    інших,    без    різниці,
Лиш    бюлетень    у    урну    суй.
Я    у    перелік    подивився
   Там    кандидатів    страшна    тьма.
Глядів,    читав    та    все    хрестився,
Нормальних    -    жодного    нема.
Якісь    гетьмани,    олігархи
Кудряві,    лисі,    всі    жмоти,
Рукою    лівою    нас    ваблять,
А    в    правій    сховані    чорти.
Іди,    віддай    свій    голос-душу
І    над    панами    будеш    пан.
За    три    червонця    без    копійки
І    без    відра    горілки    жбан.
Одну    і    ту    ж    всі    кажуть    фразу:
«Вам    гарантовано    прогрес»,
Лиш    оберіть    мене,    одразу    ж
                         Усі    потрапимо    в    ЄС.
Та    тільки    гадські    живоїди
                         Забули    мовити    одне:
Вони    на    нас    в    Європу    в’їдуть,
                         А    нас    це    щастя    омине.
«Я    гарантую    вам    достаток!»-
                         Кричить    з    трибуни    горлодер,
А    сам    же    ж    має    гарний    статок,
                         Бо    не    один    завод    вже    спер.
Та    ось    і    інший    розволався:
                         «Я    вам    підвищу    зарплатню!»
А    в    нього    в    думках    заховалось-
                         «Оце    я    вам    мелю    фігню».
На    «солов’їній»,    за    ідею
                         Гне    матюками    патріот,    
Все    проти    москалів    та    геїв,
                         Лиш    за    фашистів    –    ідіот!
А    хтось    з    трибун    віщує    хвацько    -
                         «Народ    радянський    ще    єдин!»
Що    українців    славних    батько    
                                 Давно    померлий    вже    грузин.
Нас    дурять    всі    і    вже    роками,
                                 Я    вірив    сам    в    одного    з    них.
А    він    давно    для    нас    із    вами
В    кишені    дулю    приберіг.
Вони    публічно    поважають
                                     Тараса    славний    Заповіт,
А    потай    Неньку    розрізають,
                                         Мордуючи    козацький    рід.
В    халепі    Україна,    в    пастці.                                                
                                         Кобзарю,    рідний,    подивись:
Народ    твій    знову    у    кріпацтві,
                                         Пани    і    полупанки    скрізь!
Хіба    такої    лихої    долі
                                     Ти    з    незалежністю    бажав,
Хіба    тепер    ми    маєм    волю,
                                         Яку    Ти    нам    заповідав.
Ні,    звісно    ні,    в    отому    й    справа,
                                         Що    як    народ    би    не    хотів,
Попри    любий    закон    і    право                    
                                         Хтось    обирає    нам    царів.
Тож    може    вже    пора    піднятись
                                         І    взяти    в    руки    булаву,
Щоб    дітям    долі    не    цуратись,    
                                         За    те    що    ми    живем    в    хліву.
Бо    є    ще    молодь    -    наші    браття,
                                         Їм    до    снаги    все    згуртувати,
Щоб    майбуття    своє,    з    завзяттям
                                         Змогли    самі    ми    обирати!

01.04.2010    р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217964
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 24.10.2010
автор: Goran