Світ - як поламана лялька,
Не вщухаючи, мамка,
Плямка.
Пнеться на ноги встати,
Хазяйську руку впіймати.
А у відповідь - мати
Мати
Мати...
Не дістати,
Не встояти.
Мати, одні лише мати...
Так тримати,
Як не вмієш стояти.
Дорога в палати
В білісінькі – білі...
Чиряки на тілі.
Чиркнули руки невмілі.
Гаркнули лікарі невдалі.
Смикнулись щоки запалі.
Палі, отримаєш палі.
А навздогін слова зухвалі:
- Гей, поламана лялька,
Танька,
Манька,
Валька !!!!!!!!!!!!!!
Що, несила ходити?
Що тобі Зробити?
Розбити?
Спалити?
Розпилити!!!!!!!!!!!!!?
Гей, мертва пластмаса,
Понівечена маса...
Світ - як поламана лялька,
Не вщухаючи, мамка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217843
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 24.10.2010
автор: Журба