Руки в кайданах. Замкнені очі
Грати на вікнах з ранку до ночі.
Ліжко холодне, маленька кімната
Такою до віку є твоя плата.
Тебе звинуватили у вбивстві страшному,
А ти й не тримав оту зброю ніколи.
Та ЇМ, мабуть, все рівно кого ув'язнити.
Аби лиш скоріше діло закрити.
Немає ні сил, ні бажання вставати,
Сидіти, лежати, тим більш розмовляти
На роздуми в тебе часу катма,
Та від думок отих тріщить голова :
"Чому це все сталось? Чому саме я?"..
А вдома чекає на тебе сім'я.
І вірять вони, що ти не є винним
І буде все добре. Так бути повинно.
Й сидіти рік тобі, а може й десять
Від тебе мало вже щось там залежить.
Таких як ти в країні в нас багато
І цю систему неможливо подолати.
* * *
...Кайдани з рук колись знімуть,
Та шрами з серця не зійдуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217687
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.10.2010
автор: Лiка Д.