НЕ ВИДАЛЯЙТЕ СТОРІНОК. Від невпевненості чи від розчарування не видаляйте сторінок, прошу вас!
Не бійтеся критики. Від справедливої критики ви станете майстернішими, а несправедлива і некомпетентна не зробить вас менш талановитими. Навіть якщо з вірша вашого капає кров вашого серця, не бійтесь критики, вона стосується лише рядків, а не почуттів, які за ними стоять.
Не лінуйтеся читати один одного. Нові твори – нове натхнення, нові імена – нові перли. Вони збагатять вас, відкриють нове в інших і в вас самих.
Підтримуйте початківців. Дайте їм впевненість. Адже своїм жорстким і безжальним коментарем ви можете в корені затоптати те, що могло б вирости в талант.
Не переймайтеся проблемами справедливості рейтингів, не вишукуйте причини, з яких вас додають у білі списки. Вас чують, вас читають – невже це не мета. Кожен сам відповідає за свою совість, і навряд чи своїм протестом ви змусите задуматися кар’єристів, зате позбавите задоволення щирих ваших прихильників.
ПОВАЖАЙТЕ ОДИН ОДНОГО. І ПРОШУ ВАС, НЕ ВИДАЛЯЙТЕ СТОРІНКИ!
Присвячується Ассоль, Олі Лахоцькій і всім тим, хто вже надумав піти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217529
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2010
автор: Юлія Холод