Запахом з весільних коровАїв
І з "дежавю" цілунків на порозі
Мене повільно ти собою краєш,
Щоб залишити, як колись, на півдорозі...
А я - корюся під нападом бажання,
Тремчу від страху, що тебе я втрачу,
З одежею прощаючись безжально,
СтенУ співаючи і тішучися плачу...
Ти ж чересом і чреслами своЇми
ПечАті ставиш по менІ могучі!
То мало чи багато?.. МоЇ думки німіють...
Але ж, незмінно, як колись, "реве ревучий"?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217459
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: LaLoba