В середині мене оселився новий звір, новий твір чиїхось фантазій, болючих мутацій, що ожив в процесі численних дефібриляцій, в мені поселилась нова гієна, що оскалом своїм тваринним, без належних причин, пожирає мене, видираючи шматки м’яса, й солодко давиться ним, в тім я й не проти, на здоров’я, моя кохана, моя нова кохана. Ти лягаєш спати зі мною в одне ліжко, дуже нишком, щоб ніхто не побачив й не знав, що щоночі ти маєш всі закутки мого тіла й нетіла. Прокидаєшся зі мною щоранку о сьомій, чи о сьомій п'ятнадцять, солодко пестиш мене рукою по стегнам й снідаєш, снідаєш мною. СНІД даєш мені, ми з тобою, кохана, вже безмежно хворі, безнадійно невиліковні, й ми вже не шановні, і не сірі. Ми щось посереднє. Ти вже з’їла всі пальці мої, всі очі мої та волосся. Я ходжу інвалідом, сліпою потворою, я й не проти, кохана моя, ти же знаєш, це все для тебе. Серед мороку ти знаходиш мене і гризеш, так солодко гризеш мене, мої нутрощі, мозок й легені. Коли ж ти, кохана, вже наїсися мною, коли ти вже, моя чарівна, подавишся мною, задихнешся і зогниєш. Моя кохана Самотність, ми з тобою одружимось скоро, ти же знаєш, я вагітна тобою, я народжу тобі нашу дитину, нашу мертву, спокійну й красиву дитину. Й ми з тобою будем найщасливіші на світі. Найтрупніші на світі. Найгниліші на світі.
Ти же знаєш, моя прекрасна, так як ти кохаєш, мене вже ніхто не полюбить, я з тобою буду до смерті. До самісінького кінця. Ти пробач мені, моя мила, за майбутні всі спроби позбутись тебе: застрелити, задушити чи отруїти. І пробач наперед за всі намагання лишити тебе та втекти подалі Я робитиму це щоночі, адже я страшенно, я безмежно, до собачого вою, кохаю тебе. Чуєш, я кохаю тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217439
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: von Tripperman