*

Я  помираю  з  сонцем  у  долонях
Нащо  мені  тепло  в  руках,  коли  так  холодно  в  душі
Чужі  слова,  чужі  вірші...
Бентежний  голос  прямо  з  серця
В  мені  озветься...  Знову  „ні”
Мені  світ  скаже  вкотре?..  В  соте.  
Чи  в  мільйонне?  Й  не  рахуй.
Я  посміхаюсь  від  розпуки.  Я  так  жартую  –  й  ти  жартуй.

Я  підведуся,  стримано  і  тихо  
Я  чую  „дякую”  і  машинальне  „прошу”
Лиш  боляче  всміхнуся  і  на  лихо
Тебе  таки  торкнуся  я  рукою...
А  потім  всю  дорогу,  аж  до  дому,
До  цього  кладовища  снів  похмурих,
У  кінчиках  напівзагиблих  пальців
Ще  тліє  сонячне  тепло  твоєї  шкіри...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217421
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: Драмамін