Якби ти зло своє спинив... якби зламала пута
Своєї люті я, в ту мить, - якою була скута! -
На двох би нам раділо Небо, ясніли б квіти-зорі
І ніч пейзажі малювала б, і день би був прозорий...
Якби ти наздогнав мене, як зачинила двері
Я наспіх, гнівно, - в нерозсудливій манері
Кудись ішла за вітром, що розхитував тополі, -
А дощ краплинами мій гнів змивав поволі...
Якби... Але не відає ніхто: чи воля чи неволя
Втаїться в серце і про що, в той час, міркує доля, -
Коли тривожить почуття й веде виставою життя, -
Горить і жевріє, і тліє... Живе відтінком відчуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217342
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: grycha