зміна декорацій незабаром:
буйство фарб, казковість дивних фраз;
шиє осінь сукню золотаву –
їй прийшов на сцені грати час.
журавлиний клин у вирій кликав,
вкотре ми йому сказали "ні!"
знову день собі вкоротить віку
та не згасне сонце в вишині.
вже зросли каштани і домівку
залишають, впавши вниз з гілок,
збережу собі на фотоплівку
цей в житті єдиний їх стрибок.
журавлиний клин у вирій кликав,
вкотре ми йому сказали "ні!"
знову день собі вкоротить віку
та не згасне сонце в вишині.
вітерець підхопить зграйку листя
та жбурне в віконце жартома;
осінь в горобиновім намисті
з'явиться неспішно, крадькома…
журавлиний клин у вирій кликав,
вкотре ми йому сказали "ні!"
знову день собі вкоротить віку
та не згасне сонце в вишині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217329
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: L.S.