Пригорни мене – замани мене
В зорепад снігів, тих що з інеєм
І нехай душа нерозгадана
І нехай моя вся із вадами
І нехай у нас десь не в’яжеться
Все заклеїться, все замажеться
пригорни мене запали вогнем
тим що бореться з проливним дощем
і не згадуй зле не дивись назад
Як повернемось в снігу зорепад
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217179
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2010
автор: Kira