Плакав осінній янгол
Золотом ліхтарів.
Калюжі росли над дахом
Осо-ружних домів.
Хотілось - іти на страту,
Загинути за людське.
Та тільки жовтневу вату
Жовтавий вітер несе.
На листя упасти - втонути,
Схопити себе за живе
І ніби уперше відчути
Кохання твоє наливне.
Мізерно коротка листівка:
Жмуток неохопних слів.
Я буду для зла вогнетривка-
Така, як ти завжди хотів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217086
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.10.2010
автор: Хельга Ластівка